Вчені розкрили дві неймовірні таємниці найбільшого супутника Сатурна

Найбільший супутник Сатурна Титан — єдине інше місце в Сонячній системі, де є річки, озера та моря. Проте, вони не мають нічого спільного із земними, оскільки складаються не з води, а з рідких вуглеводнів, переважно метану, рідкого етанолу та пропану. Довгий час перед вченими стояло два складних питання — чим являються невідомі й швидкоплинні яскраві плями на поверхні морів, які назвали "чарівні острови", та чому поверхні річок і озер завжди аномально гладкі.

Розкрити ці таємниці вдалося команді американських науковців у новому дослідженні, опублікованому в журналі Geophysical Research Letters, пише IFLScience.

Загадка №1 — що за "чарівні острови" плавають в морях Титану 

Дивні яскраві плями в морях Титану вперше помітила місія "Кассіні-Гюйгенс" (спільний проєкт NASA, Європейського та Італійського космічних агентств) 2014 року. Плями були не постійними, з'явившись, вони могли вже зникнути через кілька годин, найдовше вони були в полі зору до двох тижнів. 

З того часу вчені намагалися розгадати їх природу. Перші припущення, які висловлювали вчені, "чарівними островами" можуть бути хвилі, бульбашки азоту або тверді речовини, що плавають на поверхні. 

Перші дві, були відкинуті майже одразу. Та й третя теорія була спростована. Річ у тім, що основний компонент морів супутника Сатурна — рідкий етан із домішкою рідкого метану, зі щільністю близько 0,6 тонни на кубометр. Тобто йдеться про досить легку рідину. Тобто щільні, тверді об'єкти не змогли б плавати, адже рідкий етан і метан мають набагато менший поверхневий натяг, ніж вода.

Проте, автори нового дослідження вирішили вивчити взаємодію між утворенням твердих речовин в атмосфері Титана і тим, що відбувається, коли вони потрапляють до озер або морів.

Так, у густій атмосфері супутника Сатурна утворюється багато органічних сполук, частина з яких потрапляє на піщані пагорби, а також на річки та моря. Питання в тому, чи потонули б вони у морі? Ні — якщо вони достатньо пористі, вважають дослідники. 

Отже, модель розглядає пористі тверді речовини, такі як пемза, повні отворів або трубок, куди може повільно просочуватися метан, що дозволить цим твердим речовинам плавати над рідкими частинами Титану. "Чарівні острови" утворювалися б не просто посеред озер, а біля берегів, де вони збільшуються в розмірах, відколюються і відпливають.

Але з чого складаються ці пористі структури, що можуть плавати в морях Титану? Як вважають вчені, в атмосфері Титана неминуче мають утворюватися молекули, істотно важчі за азот, і метан. А отже, вони повинні випадати на поверхню, за типом земного снігу. Тільки місцевий сніг складатиметься здебільшого з нітрилів (сполуки вуглецю, водню й азоту), вуглеводнів із потрійним зв’язком і бензолів.

За допомогою розрахунків дослідники з’ясували, що подібний сніг, який складається з ціанистого водню, згодом може утворити лід з високою пористістю — до 25-60% за об’ємом. У такому разі, якщо йдеться про море багате на етан, цей лід зможе плавати в ньому якийсь час. 

Загадка №2 — чому поверхні річок та озер аномально гладкі

На це питання науковці знайшли досить просту відповідь — поверхня річок та озер надзвичайно гладка через наявність замерзлого твердого покриття. Як відомо, температура на поверхні супутнику Сатурна майже -180°C.

Раніше ми писали, що на супутнику Сатурна Енцелада виявлено ознаки органічного життя. 

Нагадаємо, ми розповідали, що вченим вдалося знайти на супутнику Юпітера речовину, яка вказує на можливість існування позаземного життя. 

Також ми повідомляли, які супутники має Марс та який вигляд мають сонячні затемнення на Червоній планеті.